Коли серце все ще б’ється
Весна прийшла непомітно.
Дерева зацвіли, люди закохувалися, місто дихало новим життям. Я вчилася не заздрити цьому. Я вчилася приймати.
На тій самій зупинці я залишила маленький папірець:
> «Я живу. Як ти і просив.»
Я більше не плакала там. Я дякувала.
Бо Макс навчив мене найважливішого — цінувати кожну мить. Не відкладати слова. Не боятися почуттів.
Я зрозуміла: любов не закінчується зі смертю.
Вона стає частиною тебе.
І поки б’ється моє серце —
він у ньому живе.
#829 в Сучасна проза
#4743 в Любовні романи
#1152 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026