Поки б'ється серце

РОЗДІЛ 18

Навчитися дихати

Повернутися до школи було страшніше, ніж я думала.

Його місце в класі пустувало. Хтось співчутливо дивився, хтось відводив очі. А хтось жив далі — і це було нормально. Світ не зупиняється ні для кого.

На перерві я вийшла у двір. Там, де ми колись стояли разом.

— Ти справляєшся? — спитала подруга.

Я задумалась.

— Я вчуся, — відповіла чесно.

Того вечора я знову прийшла на зупинку. Але цього разу не сіла. Я просто постояла, вдихнула повітря і пішла далі.

Бо жити — це не зраджувати пам’ять.
Жити — це нести її з собою




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше