Поки б'ється серце

РОЗДІЛ 15

Коли серце зупиняється

Я прокинулась від тиші.

Не від дзвінка. Не від крику.
Від тієї страшної, порожньої тиші, яка з’являється лише тоді, коли щось закінчується назавжди.

У палаті було надто світло. Макс лежав нерухомо. Його рука була теплою — ще теплою — і це було найболючіше.

Монітор мовчав.

— Ні, — прошепотіла я. — Ти ж обіцяв…

Лікарі говорили щось поруч, але слова не доходили. Я дивилась лише на нього. На його обличчя, спокійне, ніби він просто заснув.

Я схилилась і торкнулась його чола.

— Я тут, — сказала я. — Чуєш? Я тут.

Але цього разу він не відповів.

У той момент світ не зламався.
Він просто зник.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше