Обіцянки, які болять
Макс одужував повільно. Надто повільно.
Я читала йому вголос. Наші улюблені уривки. Його записки. Він слухав, заплющивши очі, ніби боявся втратити голос.
— Якщо зі мною щось станеться… — почав він одного разу.
— Ні, — перебила я. — Не починай.
— Послухай мене, — він говорив тихо, але впевнено. — Пообіцяй, що не зупинишся. Що будеш мріяти. Закохуватись. Жити.
Я дивилась на нього і відчувала, як серце тріскається.
— Я не хочу життя без тебе, — прошепотіла я.
Він стиснув мою руку.
— А я хочу, щоб у тебе було життя. Навіть якщо мене в ньому не буде.
Ці слова стали найважчою обіцянкою в моєму житті.
#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026