Поки б'ється серце

РОЗДІЛ 6

Перший поцілунок не за планом

Це сталося тоді, коли я найменше чекала.

Ми повертались додому пішки. Небо було низьким, повітря пахло дощем. Макс ішов мовчки, і я відчувала, що щось у ньому ламається.

— Ти можеш бути чесним зі мною? — зупинилась я.

Він підняв очі. У них була втома. І страх.

— Якщо скажу — ти залишишся?

Я не відповіла словами. Просто взяла його за руку.

Він видихнув. Повільно. Наче набирався сміливості.
А потім нахилився й поцілував мене.

Це не було ідеально.
Трохи незграбно.
Трохи тремтливо.

Але в тому поцілунку було все: страх, ніжність, надія і відчай.

Коли він відсторонився, його лоб торкнувся мого.

— Я не знаю, скільки в мене часу, — прошепотів він.

Серце впало кудись униз.

— Про що ти? — запитала я.

Він заплющив очі.

— Про нас.

Подобається

#1180 в Сучасна проза
#5708 в Любовні романи
#1366 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 16.01.2026