Правда між рядками
Я почала помічати дрібниці.
Макс швидко втомлювався.
Іноді зникав на кілька днів.
А його усмішка не доходила до очей.
— У тебе все добре? — спитала я одного разу.
— Зі мною завжди «нормально», — відповів він і відвів погляд.
Того ж дня я знайшла нову записку:
> «Якщо людина мовчить, це не означає, що їй нічого сказати.»
Я сховала її у щоденник.
І вперше відчула страх.
Не втратити його.
А дізнатись правду.
Бо іноді кохання — це не лише тепло.
Це ще й біль, який приходить дуже тихо.
#475 в Сучасна проза
#3214 в Любовні романи
#759 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 16.01.2026