Поки б'ється серце

РОЗДІЛ 1


Початок, який здавався випадковим

Я помітила Макса у день, коли хотіла бути невидимою.

Перший навчальний день після літа. Коридори повні сміху, чужих розмов і запаху парфумів. Я стояла біля вікна з кавою з автомата і думала, що ще один рік — і все це скінчиться.

— Ти знаєш, що ця кава жахлива?

Голос пролунав зовсім поруч. Я обернулась і побачила хлопця з темним волоссям і дивним, трохи сумним поглядом.

— Знаю, — відповіла я. — Але вона тепла.

Він усміхнувся.

— Тоді це виправдовує все.

Так ми й познайомились. Без гучних слів. Без романтики.
Просто двоє людей, яким раптом стало трохи тепліше




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше