Глава 15

Ранковий настрій був не найкращим... Адже сьогоднішній день я мала провести з Лукою та його мамою, та ще й до того ж у найкращому салоні міста.. І все для того, щоб просто приміряти весільні сукні, та поглянути на мене у них.. Якийсь кошмар, ну не можна було щось легше придумати.. Та й виглядати в цей день, я мала ідеально, як і завжди стримане плаття та легкий макіяж, щоб Каріна не побачила жодного недоліка. Я типу ідеальна.. Лука з його мамою, чекали мене в машині. Привітавшись, я сіла на заднє сидіння і просто на щось чекала.. І не помилилася, хлопець вручив мені букет типових червоних троянд, які я так "обожнювала":(  Каріна чекала на мою реакцію.. Звичайно в автомобілі не було зручно, та все ж дотягнулась до Луки та на знак своєї вдячності поцілувала його у щоку... Все, глядачів задовольнила, можна їхати далі... Через кілька хвилин, ми були вже в тому самому салоні, про який так багато розповідала Каріна... І не можу повірити, що я це кажу,  але вона мала рацію, це приголомшливе місце, ну принаймні над дизайном тут добре постарались.. Оглянувши салон зовні, ми зайшли в середину.. Там було ще краще. Нас гостинно привітала менеджер Світлана, і люб'язно погодилась показати всі варіанти, які зможуть мені сподобатись... Після чого прийде швачка, та зміряє мене з ніг до голови та почне шити мою весільну сукню... Мені вже не подобається ця затія, але що поробиш? Надалі починаю посміхатись і зі всім погоджуватись.. Лука сів на комфортний диван, чекаючи мій вихід... Світлана принесла мені три сукні, які б точно мали припасти до душі... Ну зараз ми це і перевіримо... Перша сукня повністю обіймала мою талію, проте була довгого пошиття із невеликим розрізом та довгими рукавами, плечі оголені, ну а колір нагадував мені дещо кремовий відтінок.... Мені не сподобалося, та й видно Луці також, бо він одразу ж попросив показати інші варіанти... Стримуючи свою злість, я пішла приміряти наступне вбрання... Ця сукня була вже коротшою з пишним пошиттям і плечі майже закриті, колір як і зазвичай просто білий... Ну на мені виглядало непогано, але не викликало захвату... Навіть Лука вважав так само як і я:
- Розумієте Світлано, моїй наречені слід тільки підкреслити свою красу та витончена талію... Підшукайте щось краще...
Світлана кивнула і подала мені останнє третє плаття... Воно було дуже пишним і довгим, прекрасно виділяло моє декольте, так як любить Лука... Все з ним ясно.. Ця сукня йому сподобалась, а я її зненавиділа...
- Прекрасно, на подобі цієї сукні пошиєте ще кращу- оголосила Каріна, яка розділяла думку свого сина...
Сам Лука не відводив погляду від мене, навіть хотів зробити спільне фото, але я змогла переконати його, що краще це зробити вже на весіллі... Наговорила про погані прикмети і все таке, і він на моє щастя, повір мені.. В той же час прийшла швачка, вислухавши Каріну, вони дістала мірну стрічку та записувала все у деталях... Каріна з Лукою вирішили почекати мене на вулиці, а я була тільки рада трохи від них відпочити... Взявши всі розміри, я захотіла трошки переглянути інші сукні.... Було просто цікаво. Саме моя цікавість привела мене до неймовірної сукні.. Здавалось би такої простої але із своєю роздзинкою... Звичайно плаття було білосніжного кольору... Пишне, проте тканина м'яка і дуже легка... Гадаю в ній я почувала б себе пір'їнкою.. Плечі були б оголені з пишними рукавами... Буквально з першого погляду я закохалась у цю сукню... Проте розуміла, що одягну її тільки тоді коли вкладу шлюб по любові, а не тому що так треба... Не знаю на жаль чи на щастя, але почуттів палкого кохання та відданої любові я ще не відчувала... Та й навіть не знаю, що це любов? Хоча моє серце підказує, що зовсім скоро я про це дізнаюся...