Пограємо?..

Глава 31. Хеппі енд

- Як я погодилася на таке? – бурчу з самого ранку, коли мене о 7:00 розбудили на зачіску.

Сьогодні я виходжу заміж.

За Тимура Карімова.

- Ти забула, що це обов'язкова умова твого чоловіка? Щоб увесь світ знав, що ти його дружина, - весело щебечуть Лєра з Вікою. Щасливі, що не їм, із пузом, треба влізати у білу сукню з фатою.

А баба Яга проти!

- Що там наш племінничок? Крутиться? - підходить Віка, щоб погладити мій живіт, але не ризикнула. Молодець.

А ще я вагітна!

Цілком випадково Карімов одного вечора заговорив про прекрасну донечку і запитав, як я ставлюся до дітей. 

«Я не проти», такою була моя відповідь і того ж вечора цей гад забув надягнути презерватив!

А перед цим скасував гормональну контрацепцію, поспілкувавшись із моїм гінекологом, а я вуха розвісила… Зовсім втратила пильність.

І що маю зараз? Біла сукня з фатою та 23 тиждень вагітності.

- Племінник передає тобі полум'яний привіт і б'є мене п'яточкою в сечовий міхур.

- Тобі дуже пасує вагітність. Жінка при надії особливо прекрасна! Який Тимур молодець! За півроку стосунків переконав тебе і на дитину, і на весілля, адже ти ніколи не хотіла цього всього, - їм подобається знущатися з вагітної невиспаної жінки?

Насправді я хотіла малюка і була дуже рада, що ношу його під серцем… Просто мене обурює сам факт, як мене спритно обвели навколо пальця.

- Одягай сукню, скоро церемонія почнеться, а наречена у спідній білизні хизується, - увірвалася в тусовку моя матуся. Принесла нелегка.

- Дівчатка, допоможіть!

Все. Одягли. Навіть фату.

У дзеркалі стояла гарна, статна, трохи округла і дуже щаслива я.

Дякую тобі, Боже, за моє життя і мою родину! Я щаслива жінка!

 

Тимур Карімов

Знав, що Наталя боїться заводити сім'ю, формально, зі штампом у паспорті та всіма справами. Тому наполіг на пишному та урочистому весіллі.

Геть страхи, кохана, я кохатиму тебе злу, підступну, стервозну, шкодну, психовану, будь-яку. Тому що це ти.

Вона йшла назустріч мені, як казкова принцеса, ніжна, елегантна і неймовірно красива. І під серцем несла нашого первістка.

Це також трохи неоднозначний вчинок з мого боку. Я не спитав її згоди, по суті. Але знаючи Наталю,  був переконаний, що в душі вона давно готова бути мамою, віддавати тепло, любов, ласку, турботу.

Досить надіятися тільки на себе, жити на роботі, будувати кар'єру. Ні, я підтримаю всі її амбіції, але життя багатогранне, і не можна позбавляти себе щастя бути батьками через дитячі образи, страхи.

Тільки вперед, тримаючись за руки.

- Привіт, - посміхнулася вона мені, - Ти в цьому костюмі страшенно сексуальний, - прошепотіла моя кішечка біля вівтаря.

- А ти прекрасна. Кохаю тебе понад усе.

- І я тебе, Карімов!

 

______________
Вдячна кожному з вас, хто розділив цю історію зі мною!!! Сподіваюсь, було цікаво, іноді смішно, іноді комічно, іноді романтично :) 

Трохи божевільна Наталка та Тимур зі своїми «тараканами» бажають Вам, читачу, радості, здоров’я та позбавлення стереотипів та комплексів сучасності!

Будьте щасливими кожну мить життя! ❤️❤️❤️




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше