Пограємо?..

Глава 9. Знайомство з мамою

Тимур Карімов 

Суботіна зранку мене вибісила цією пропозицією про ток-шоу. Придумала. А їй що, з цирку? 

В таксі розслабився і спробував проаналізувати вчорашню ніч, як так трапилося, що я опинився у неї? Завжди їду додому, при будь-яких обставинах, навіть посеред ночі, а тут не захотів... 

Якось дивно себе веду поруч з Наталею, забуваю про дисципліну і роками збудованих інструкціях. Постараюся триматися подалі, а то ще перетягне на свою темну сторону. 

Зранку від її негліже пропав дар мови і можливість вдихнути кисень... Красива жінка, витончена, фігурна, навіть зараз згадую і частішає пульс. Як забути і вимкнути уяву?... Ще ж в першу нашу ніч знайомства я до всього цього торкався ... Треба заборонити собі думати, а то конфуз вийде, скоро виходити з машини, і мій стояк буде видно неозброєним оком. 

В будинку прийняв душ, випив чаю з суміші трав, відкрив рояль і почав грати, не щоб писати чи репетирувати, а просто так, для душі ... 

Цікавий етап життя почався, бунтівний і в той же час захоплюючий. Фіктивна дівчина, побачення, фотосет, розмови, суперечки... Наташа привнесла хаос, але в той же час, фарби в прісне життя музиканта. 

Задзвонив телефон, відриваючи мене від роздумів. 

- Так, мамо. 

- Ти коли плануєш заїхати до рідної матері? - кричить у слухавку з нотками істерики. Звідки у неї ці зриви?.. Раніше не спостерігав подібного, а зараз все частіше і частіше. 

- Можу зараз, підходить? - спокійно відповідаю. 

- Чекаю, - і вимкнулася. 

Зітхнув, закрив інструмент і попрямував до машини. 

Стан мами мене турбував вже деякий час, раніше вона завжди була веселою, життєрадісною. Особливо в моєму дитинстві, тільки вона прикрашала суворі будні муштри батька, допомагаючи втікати в парк атракціонів, в зоопарк і просто покататися на велосипедах. А потім захищала від гніву батька, який не міг перенести відриву сина від піаніно. 

З роками мама стала менше сміятися і більше нервувати. 

А в цей рік зовсім погано, нервові зриви, істерики, плач і ридання... Тато водив її до фахівця, але начебто все нормально. Я теж пробував, але вона категорично відмовилася. Звідки тоді така поведінка? 

- Привіт, мамо, - за роздумами не помітив, як приїхав в рідну домівку. 

- Я хочу її бачити, чуєш мене! Приведи її в дім! Чи твій дід тебе не вчив поважати старших, батьків?! - вона знову кричала, голосно і пронизливо. 

- Заспокойся, будь ласка, - я намагався погасити її спалах, але це не так просто. 

- Я тобі сказала приведи наречену в дім!!!! 

- Добре, - знову мій тон спокійний і врівноважений. Треба зараз її привести в адекватний стан. 

- Ти обманюєш! Вона нас не поважає? Тебе не цінує? Або це через батька ?! У чому причина, скажи, скажи!!!! - кричала і кричала. 

- Мама, я приведу її. Чесно. - я готовий сказати все, що завгодно, лише б мама не нервувала. 

- Пообіцяй! Сьогодні!!! 

- Обіцяю. 

- Іди обідати, я приготувала плов. - мама знову стала сама собою, а мені вперше за доросле життя стало не по собі в її компанії.

- Дякую, все дуже смачно. - через годину ми, втамувавши голод, пили чай.

- Тимуре, ти обіцяв привести Наталю, я буду чекати! - вона знову почала заводитися, на рівному місці, адже секунду назад все було добре ... 

- Приведу, не переживай, - чесно пообіцяв, подумки зітхаючи, здогадуючись, що шантажистка захоче у відповідь. - Ти знаєш, хочу попередити, що ми будемо брати участь в ток-шоу з нею. Про кохання. - логічно розсудив, якщо їм парочка потрібна, то не горщики ж ліпити, правильно? 

- Це добре! Молодь повинна веселитися! - мама знову повернулася до мене. 

Йдучи з дому я всерйоз налаштувався на чергову спробу відправити маму на консультацію фахівцю.

«Зайнята?» - пишу своій персональній заразі, і відколи вона подумки «моя»?.. 

«Для тебе 5 хвилин завжди знайдеться» - очікувана іронічна відповідь. 

«Хочу сьогодні запросити до батьків, натомість твоє так-шоу»

«Куди виїжджати і коли?» - що і очікувалося, Наташа дуже діяльна і активна. 

Як людина вона має низку позитивних рис характеру - сильна, вольова, ефективна, але як дівчина... Не впевнений, що зміг би терпіти таку поруч. 

Подзвонив мамі і погодив час. 

«19:50, заберу на машині з твого будинку, заодно ключі поверну». 

«Ок» 

До вечора є час попрацювати, чим і займуся. 

 

Наталія Суботіна

Якщо немає ідей, але сильне бажання втілити в життя план, то саме життя підкидає можливості, головне, схопитися за них зубами і не відпускати! 

- Лєро, перенеси, будь ласка, сьогоднішню ділову вечерю з паном Артемовим, виникли термінові плани. Або ... Слухай, сходи сама, ти ж мій заступник, чоловік адекватний, пропрацюєте концепцію і спільне бачення. Тільки не спи з ним, зрозуміла? Він наш клієнт! - такс, щоб таке одягнути на звану вечерю з батьками... Вони консерватори, ще й з казахським корінням, треба скромніше підібрати наряд ... 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше