Тимур Карімов
Суботіна зранку мене вибісила цією пропозицією про ток-шоу. Придумала. А їй що, з цирку?
В таксі розслабився і спробував проаналізувати вчорашню ніч, як так трапилося, що я опинився у неї? Завжди їду додому, при будь-яких обставинах, навіть посеред ночі, а тут не захотів...
Якось дивно себе веду поруч з Наталею, забуваю про дисципліну і роками збудованих інструкціях. Постараюся триматися подалі, а то ще перетягне на свою темну сторону.
Зранку від її негліже пропав дар мови і можливість вдихнути кисень... Красива жінка, витончена, фігурна, навіть зараз згадую і частішає пульс. Як забути і вимкнути уяву?... Ще ж в першу нашу ніч знайомства я до всього цього торкався ... Треба заборонити собі думати, а то конфуз вийде, скоро виходити з машини, і мій стояк буде видно неозброєним оком.
В будинку прийняв душ, випив чаю з суміші трав, відкрив рояль і почав грати, не щоб писати чи репетирувати, а просто так, для душі ...
Цікавий етап життя почався, бунтівний і в той же час захоплюючий. Фіктивна дівчина, побачення, фотосет, розмови, суперечки... Наташа привнесла хаос, але в той же час, фарби в прісне життя музиканта.
Задзвонив телефон, відриваючи мене від роздумів.
- Так, мамо.
- Ти коли плануєш заїхати до рідної матері? - кричить у слухавку з нотками істерики. Звідки у неї ці зриви?.. Раніше не спостерігав подібного, а зараз все частіше і частіше.
- Можу зараз, підходить? - спокійно відповідаю.
- Чекаю, - і вимкнулася.
Зітхнув, закрив інструмент і попрямував до машини.
Стан мами мене турбував вже деякий час, раніше вона завжди була веселою, життєрадісною. Особливо в моєму дитинстві, тільки вона прикрашала суворі будні муштри батька, допомагаючи втікати в парк атракціонів, в зоопарк і просто покататися на велосипедах. А потім захищала від гніву батька, який не міг перенести відриву сина від піаніно.
З роками мама стала менше сміятися і більше нервувати.
А в цей рік зовсім погано, нервові зриви, істерики, плач і ридання... Тато водив її до фахівця, але начебто все нормально. Я теж пробував, але вона категорично відмовилася. Звідки тоді така поведінка?
- Привіт, мамо, - за роздумами не помітив, як приїхав в рідну домівку.
- Я хочу її бачити, чуєш мене! Приведи її в дім! Чи твій дід тебе не вчив поважати старших, батьків?! - вона знову кричала, голосно і пронизливо.
- Заспокойся, будь ласка, - я намагався погасити її спалах, але це не так просто.
- Я тобі сказала приведи наречену в дім!!!!
- Добре, - знову мій тон спокійний і врівноважений. Треба зараз її привести в адекватний стан.
- Ти обманюєш! Вона нас не поважає? Тебе не цінує? Або це через батька ?! У чому причина, скажи, скажи!!!! - кричала і кричала.
- Мама, я приведу її. Чесно. - я готовий сказати все, що завгодно, лише б мама не нервувала.
- Пообіцяй! Сьогодні!!!
- Обіцяю.
- Іди обідати, я приготувала плов. - мама знову стала сама собою, а мені вперше за доросле життя стало не по собі в її компанії.
- Дякую, все дуже смачно. - через годину ми, втамувавши голод, пили чай.
- Тимуре, ти обіцяв привести Наталю, я буду чекати! - вона знову почала заводитися, на рівному місці, адже секунду назад все було добре ...
- Приведу, не переживай, - чесно пообіцяв, подумки зітхаючи, здогадуючись, що шантажистка захоче у відповідь. - Ти знаєш, хочу попередити, що ми будемо брати участь в ток-шоу з нею. Про кохання. - логічно розсудив, якщо їм парочка потрібна, то не горщики ж ліпити, правильно?
- Це добре! Молодь повинна веселитися! - мама знову повернулася до мене.
Йдучи з дому я всерйоз налаштувався на чергову спробу відправити маму на консультацію фахівцю.
«Зайнята?» - пишу своій персональній заразі, і відколи вона подумки «моя»?..
«Для тебе 5 хвилин завжди знайдеться» - очікувана іронічна відповідь.
«Хочу сьогодні запросити до батьків, натомість твоє так-шоу»
«Куди виїжджати і коли?» - що і очікувалося, Наташа дуже діяльна і активна.
Як людина вона має низку позитивних рис характеру - сильна, вольова, ефективна, але як дівчина... Не впевнений, що зміг би терпіти таку поруч.
Подзвонив мамі і погодив час.
«19:50, заберу на машині з твого будинку, заодно ключі поверну».
«Ок»
До вечора є час попрацювати, чим і займуся.
Наталія Суботіна
Якщо немає ідей, але сильне бажання втілити в життя план, то саме життя підкидає можливості, головне, схопитися за них зубами і не відпускати!
- Лєро, перенеси, будь ласка, сьогоднішню ділову вечерю з паном Артемовим, виникли термінові плани. Або ... Слухай, сходи сама, ти ж мій заступник, чоловік адекватний, пропрацюєте концепцію і спільне бачення. Тільки не спи з ним, зрозуміла? Він наш клієнт! - такс, щоб таке одягнути на звану вечерю з батьками... Вони консерватори, ще й з казахським корінням, треба скромніше підібрати наряд ...
#528 в Любовні романи
#249 в Сучасний любовний роман
#120 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 15.11.2021