РОЗДІЛ 10

Вулиця зустріла її неймовірною спекою. Хотілося морозива та лимонаду. А ще більше у душ. Змити з себе усі вагання і страхи. Змити з себе примари минулого. Теперішнє давало можливість розпочати новий етап життєвого шляху. Назад дороги вже нема. Тільки вперед, до перемоги. До нових емоцій та почуттів. До справжніх стосунків з чоловіком на якого вона збиралася працювати. І неабиде, а в модному будинку Вишневецьких. В місце, куди прагнуть потрапити усі жінки Львівщини, які розбираються в модних тенденціях. Які здатні змінити себе зсередини й рухатися вперед. Пробувати щось нове, не заганяти себе в рамки, а розбивати їх. Думати, мріяти й діяти. Ставити себе на перше місце у власному житті. У власних думках. 

Знайшовши крамничку жінка придбала морозиво й  пішла в парк Франка. Люди сиділи на лавках перемовляючись один з одним, хтось вигулював собак. Дехто просто читав книжки. Хтось втупився в смартфон. На неї не звертали увагу. Немов її не існувало в природі. Примостившись на лавочку в тіні дерев Соля розкрила обргортку і стала облизувати морозиво. Її улюблене - шоколадне. Ніби вернулася у дитинство, де батьки були молодими і живими. 

Тим часом Мстислав сидячи в кабінеті розмірковував над новою колекцією одягу, яку треба було представити до кінця поточного року. Звісно без Соломії він не обійдеться. Занадто сильно запала йому в душу. Чоловік відчув, що в штанях знову стало тісно. Тільки не це. Зараз багато роботи. Без нього точно не обійдуться. Добре, що тут ж місце для спання. Деколи Мстислав ночував на роботі, особливо під час підготовки до показу. Що ж доведеться знову згадати юність. 

Знявши напруження чоловік знову повернувся в кабінет і занурився з головою в документи. Їх назбиралося чимало. На них чекало ще більше випробувань, в тому числі випробування славою.