Поговоримо, Господи?
Епілог
Господи... Ти чуєш мене в цей морозний, тихий час?
Я дивлюся на свої руки — ті самі руки, які тримали цей розбитий світ, коли він сипався нам на голови. Борги ще не виплачені до кінця, цей довгий, важкий шлях триває, але я знаю одне: ми вистояли в найстрашнішому штормі. Ми вирвалися з краю прірви, куди нас штовхали чужа слабкість, байдужість і зрада.
Сторінка за сторінкою я виписувала тут усе своє божевілля, свій відчай, усю свою нестерпну ненависть і любов, які розривали мене зсередини. Ти був моїм єдиним свідком, коли світ навколо мовчав або кричав погрозами. Тільки Ти знаєш ціну кожної моєї сльози, кожного безсонного розрахунку, кожної краплі випаленої віри.
Я не знаю, що чекає на мене попереду, Господи. Я не знаю, коли саме я зможу нарешті зачинити за собою двері цього дому і піти у своє вільне, чисте життя. Але я знаю одне: я більше не боюся.
Ти зберіг мене в цьому пеклі. Ти дав мені сили не зійти з розуму, не стати такою ж черствою, як ті, хто зрадив, і витягнути за собою тих, хто сам би потонув.
Дякую Тобі за кожен день, що минув. Дякую за те, що я все ще можу дихати, вірити і мріяти.
Прошу Тебе лише про одне на цьому фінальному кроці: не залишай мене зараз. Дай мені сили дотягнути цей хрест до кінця, розрахуватися з останніми боргами і ступити на ту дорогу, де на мене чекає спокій, тиша і справжній дім.
Я довіряю Тобі своє розбите, але все ще живе серце... Амінь
Відредаговано: 26.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
