Глава 22

— Крістофер???? Ти ,що тут робиш? - шоковано запитує Румія. А я стою на сходах. Ситуація гірше не придумаєш і зараз я можу втекти,але мені все рівно прийдеться Форесту все об'яснити. Тому краще.....

— Румія, ну як моя сестра?- підбігаю до них. 

— Сестра? 

— Так сестра. Температури немає? - добре, що вона все схоплює на льоту.

— Була висока, але  я таблетку дала. - я швидко заходжу в квартиру і хочу вже закрити двері, але чиясь нога не дає цього зробити.

— А ,ти почекай мене тут. - кажу. Відштовхую його  І закриваю двері від страху, аж на ключ. 

— Не поясниш?- запитує Румія. Напевно я вже її достала. Вона постійно прикриває мене.

— На цей раз з великим задоволенням.

— Чай будеш? - запитує проводячи мене в зал. Але я тут часто бувала так, що знаю ,що і де знаходиться. Я присіла за стіл, а подруга біля мене.

— Почнем спочатку. Тобі напевно дуже цікаво чого я текла з дому? Я відповім. Мої батьки почали мене більше контролювати і мали намір видати заміж. А я як ти знаєш людина вольова.

— Тому ти одружилася з Крістофером?

— А звідки......Ааа, ти ж журналіст.

— Насправді я не маю права це розказувати,але Форест перший порушив умови контракту. У нас з ним фіктивний шлюб. Він не здає мене в поліцію, а я   як мінімум місці три працюю його помічницею. В свою чергу я на цей час притворяюсь його нареченою. 

— Як ти до цього до йшла? Яка поліція? Що ти вже вчудила?

— Я?  Та всього лиш вкрала його машину. - спокійно промовляю.

— Машину? Хоча чого я дивуюсь.... - заспокоює себе подруга. — Ти ж завжди була такою, просто нікому цього не показувала.  А ситуація у клубі? 

— А там було все просто. Мене Аліса туди притягла , бо там був її майбутній хлопець, який виявився Кайлом. Тому мені не тільки від сестри прийшлось переховуватися, а й ще й дивитися щоб він дурниць не накоїв. Але це зараз не головне.              Крістофер хоче щоб я їхала на захід  еліти міста. Ти ж теж там будеш?І він хоче мене представити як свою.....

— Наречену. Звичайно буду. Але ти не забувай , що не тільки я. - перебиває мене подруга. 

— Пам'ятаю. 

— І ,що плануєш робити?

— Я сказала, що тут живе моя двоюрідна сестра і вона хворіє. А я маю за нею наглянуии, але він не дуже повірив. Форест хоче сюди няню викликати, а мене повезти туди. Але твоя поява все ще більше заплутала, тому я в замішанні. 

— У мене з'явилась ідея. - загадково відповідає. Вона йде до вікна і відкриває його. Що вона вже придумала? — Лізь. - каже мені.

— Куди? 

– У вікно. - спокійно відповідає. 

— Ти пропонуєш мені з вікна стрибати? 

— А у тебе є  інші варіанти? 

— Звичайно ж немає. Хоча сумніваюсь, що якщо я стрибну з 2 поверху я собі щось зломаю.  - саркастично заспокоюю себе. Давно я це не робила. Вже встигла позабути. 

— А історія про сестру? Що йому скажемо? Він ж двері виламає?

— Я скажу, що за сестрою подивлюсь я. А ти втекла через вікно і хай біжить, тебе доганяє. 

— Він не повірить.

— Вже все рівно. Інших варіантів у нас і так немає. 

— Мотузку маєш?

— Обіжаєш, ти ж моя подруга, тому запаси на твій  чорний день, це обов'язковий пункт нашої дружби. - вона зараз з мене сміється, чи мені здалося? Я зав' язую мотузку до дивану і починаю злізати. 

— Тягни час. - промовляю і стрибаю на землю. Добралась і не покалічилась. Хоч одна файна новина. Але розслаблятися не варто. Треба швидко тікати звідси. Розвертаюсь в сторону дороги і роблю декілька кроків. 

— Куди зібралася? - запитує Марк.  Та ви знущаєтесь?Що сьогодні за день такий? Як не один, то другий.  

— Марк , а що ти тут робиш?- запитую на межі зриву.

— Прийшов вас завести. А то мало забудете дорогу.- відповідає зловтішаючись. Я би йому  зараз вмазала. Достав вже зі своїми підозрами. 

— Я не збираюсь туди йти, а чи він йде незнаю.- кажу.

—  І чого? - ніби його це має єб***.

— Ми з ним посварились і не хочу нікого бачити. Ні його, ні тим більше чужих мені людей. - кажу і йду геть від нього.

—  А точно чужих?- запитує і я зупиняюсь.

— Що ти маєш на увазі? - не довірливо говорю.

— Сестра для тебе  теж чужа? 

— Сестра? Яка сестра?  Ти про що? Я одна в сім'ї. - кажу і збираюсь робити крок геть.

— Цікаво, коли ти  Крістоферу про це збрешеш

— У тебе з головою все впорядку?

— Добре. Признаю. Актриса з тебе класна. Так граєш що прям вірю. Але є одна  проблема, Роксана. Правду ж то я знаю.- я зависла. Що він сказав? Може мені почулося?

— Роксана, я  чекаю на пояснення причини твоєї  різкої появи у житті мого брата........- який вже раз за день я попала в ж***.........