Глава 18

— Лілі, серйозно?? Що вона тут робить? - запитую чи то сама в себе , чи то в подруги. Стоять тримаючись під ручки біля входу. Прям як пара. Вони починають оглядати клуб. Ну прекрасно і куди мені себе діти. Повз мене проходить офіціант з меню. Я вириваю з його рук меню і закриваю своє лице. Він дивиться на мене як на ненормальну.

— Вибачте її, вона просто дуже голодна. - виправдовує мене Ліса і я косо на неї дивлюсь. Офіціант йде.

— Серйозно? І це твій варіант? Ще б сказала, що я головою поїхала.

— А як я мала це пояснити?-   хочу  їй дещо сказати, але вони прямують в нашу сторону і я присідаю ховаючись за меню і тягну подругу з собою. Ні. Вони не могли нас помітити. Це виключено. Я спокійно видихаю коли Крістофер і моя сестра проходять повз і йдуть до Vip зони. Я думала , що в них буде побачення,а вийшло по іншому. Ця новоспечена парочка сідає до компанії людей. Деяких я навіть знаю. 

Хвилин 10 я вже спостерігаю за ними і не можу второпати ,що тут відбувається.  Вся моя голова забита думками про них. Вони сміються, фліртують, спілкуються. Лілі навіть токається до нього. Чому всі торкаються до нього без причин, а мені вона потрібна?

— Ну ось чому вона до нього торкається? Йому ж не подобається.

— Приїхали. - зітхає подруга.

— Що ти хочеш цим сказати?

— Ти його ревнуєш.- сміло каже.

— Кого? - нерозуміючи запитую.

— Крістофера. 

— Його ? Я ? Ти щось путаєш.- виправдовуюсь на самперед перед собою.

— Ти хоч собі не бреши. Ти за весь час поки вони тут навіть погляда не відвела.  Спостерігаєш за кожним його поглядом і рухом в сторону твоєї сестри ,і інших дівчат.Признай , що Крістофер тобі подобається.

— Я просто переживаю за сестру.  Як ти думаєш між ними щось є? - запитую в Ліси нетерплячи.

— Ти ж її сестра ,це ти маєш знати. 

— Ми з нею давно не бачились і не спілкувались. Ну то як ти думаєш?- не заспокоююсь я.

— А чому тебе це хвилює? 

— Ні. Ні. І ще раз ні. Не через це. Ти перебільшуєш.

— Собі  то ти збрехати не зможеш. 

— Що за нісенітниці? І взагалі Лілі заміж виходить до чого тут.........-  Стоп. Невже вона зраджує своєму майбутньому  чоловіку ? Невже вона так сильно змінилася за цей час? Все досить. Моя голова скоро взірвеця від думок. Треба заспокоїтись. Я оглядаю клуб, щоб заспокоїтись і відволіктись як помічаю знайоме лице, яке дивиться прямо на мене. 

Це повний  п*****. Твою ж........ Вільям....... Я попала. Він мене побачив,  так що тікати вже пізно. Віллі вже йде до мене. 

— Ліса мені треба йти.

— Але ми тільки прийшли. - нерозуміючи промовляє.

— Ось. Поглянь. - показую на нього.— Знаєш його? - вона хитає головою.— Це мій друг з мого минулого життя, я впевнена ,що він мене здасть усім у цьому клубі. Тому я зникну, як тільки він до мене підійде. 

— Роксана, які люди. - промовляє Віллі зловтішаючись.

— І тобі привіт. - розвертаюсь і  наіграно  відповідаю.

— Ніхто, не зміг, а я знайшов. - сміється.

— Ти просто везучий. А ось я походу   не дуже.

— Я тоді пішов. - каже. Він точно щось задумав.

— Стій. - хапаю його за руку.  — Я знаю ,що ти збираєшся зробити. Не смій.-  Він зривається з місця підбігає до діджея і вириває з його рук мікрофон.

— Думаю ви мене всі знаєте. - говорить в мікрофон.—  І я вас теж. Ви не повірите, яка у мене новина для вас. Хочете її почути? - я оглядаю зал. Усі кричать  так, так. — УВАГА. - Я зриваюсь з місця хапаю свою курточку і біжу до виходу. — У цьому залі зараз знаходится моя хороша подруга - АЗАЛІЯ  РОКСАНА ФОН ЛОТАРЗИНСЬКА. Думаю її ви всі  знаєте. - всі люди починають  оглядатися,ахати і охати. 

На балконі

Крістофер 

— Думаю її ви всі знаєте. -  Я підриваюсь з місця і виглядаю з балкону шукаючи людину яку я так давно не бачив. Помічаю,що Ліліана теж підривається.

— Роксана. - виглядає вона з балкону у її пошуках. Виглядає так як ніби вона її давно не бачила. Помічаю людину яка пропихається до виходу з клубу. Придивляюсь. Це вона точно. Я зриваюсь з місця і спускаюсь на 1 поверх.

Роксана

Біжу не зупиняючись і помічаю вбиральню. Так  у мене є ідея. Заходжу в нього і  хвалю себе , що все таки взяла запасний одяг. Передягаюсь. Добре , що взяла непримітний одяг. Виходжу з вбиральні і швидкою ходою направляюсь до виходу. Ще трішки.... Відчуваю, що хтось хапає мене за руку.

— Попалася.......