Глава 1

Кожна дівчина в дитинстві мріяла про принца на білому коні. І я не виключення. Мріяла про наше щасливе з ним майбутнє. Про те як він рятує мене спасті дракона. Але у життя свої плани на все. Інколи вони не співпадають з твоїми. І від цього гірко на душі.

Проснувшись від міцного сну я потягнулась, щоб проснутися. Глянула на годинник 7:55.

Твою ж ..... проспала.

 Підскочивши з ліжка я почала збиратись. Чорт! В мене сьогодні співбесіда. Я отямилась коли вже бігла по вулиці і перевіряла документи, які взяла. Коли почула голосний звук я підняла погляд і побачила машину, яка їде прямо на мене. Перша моя реакція страх. Я завмерла і міцно міцно заплющила очі. Моє серце б'ється в шаленому темпі. Стою і не відчуваю удару. Розплющую очі і бачу машину з якої виходить злий чоловік. Замилувавшись його красою я не зразу розумію, що він хоче.

—Тобі жити надоїло? - кричить зло він.

—Я ......мені ...... - затинаюся я не в змозі вимовити слово. Він оглядає мене поглядом перевіряючи мене на цілісність.  

—Ти ціла? - запитує зло він.

— Вроді - отямившись вимовляю.

—Я напевно вже піду мені треба ..... - промовляю я і  роблю крок. В голові крутиться і я падаю, але мене вчасно підхоплює міцна чоловіча рука я дивлюсь на нього. Караокий, гарячий, красивий. Може це мій принц? Відчуваю як мене беруть на руки і кудись саджають. Очі зрадницьки закриваються. Чую  як машина рушає з місця. Через пелину закритих очей чую розмову  по телефоні.

— Ще цього мені не вистачало, якась ідіотка під колеса кидається - говорячи, по телефону обурюється чоловік. Після цього я зразу занурююся в сон.

 — Завезу її в лікарню і приїду. Тягни час.

Розплющую очі і  розумію, що я не дома. Оглядаю салон машини і помічаю чоловіка. Хто він? 

— Куди ти мене везеш? - гаряче реагую я. Чоловік обертає голову до мене проходиться холодним поглядом по мені і обертається назад.

 —Ей ти мене чуєш? - Та він не звертає уваги. Помічаю, що пристебнута ремнем.  Починаю  пробувати відстебнути. З п'ятої спроби в мене виходить. Він їде не зводячи очі з дороги і незважаючи на мене. 

—Зі мною все добре я ціла можеш зупинитися. - ноль реакції.

— Якщо не зупинишся я кричатиму.

—Замовкни, не виводь мене. Ми їдемо в лікарню, щоб твою хвору голову підлічити.

— Та як ти смієш? Відчини двері, бо я на ходу вистрибну.

— Пробуй - холодно говорить чоловік. Він сумнівається? 

Я схопилася за ручку дверки, але він встиг їх закрити на ключ. Мудак. 

— Тоді у вікно вилізу. -  він пройшовся поглядом по мені і усміхнувся. Серйозно?  йому весело. 

Я починаю відкривати вікно. Не дивлюся на нього висуваю голову у вікно і починаю махати руками.

— Допоможіть, рятуйте мене викрили. Тут маньяк. Поліцію ..... Викличте поліцію - відчуваю як мене хапають за руку і тягнуть в машину.

— Ти  взагалі ненормальна? Що ти твориш? 

— Хто б говорив. Ти викрав мене. 

— Та нащо ти мені здалася?

— Тоді зупини машину.

— Щоб ти ще раз звалилася у непритомність? 

— Кретин.

— Ідіотка.

— Козел. 

— Дура.

— Телепень.

— Стерва.- 

—А ти самозакоханий егоїстичний робот.

Захоплені перепалкою ми почули сирену я вирвала свою руку з міцної хватки чоловіка і обернулася на звук.

 Поліція. Ура я врятована.

— Чорт - сказав зло чоловік.

— Так тобі і треба - усміхнулася я. 

Нас зупинила поліція.

—Добрий день сержант Пирожков. Що у вас сталося?

— Він мене викрав - кричу я.  А чоловік закриває  мені рот рукою. 

— Не слухайте цю ненормальну ось мої документи. Я просто везу її в лікарню, бо вона головою вдарилася. — Не треба мені в лікарню - кричу вириваючись я.

Переглянувши документи сержант сказав:

— Вибачте можете їхати.

— Ви його відпускаєте?  Він ж маньяк, який викрав мене.

— Знаєш що це мені надоїло. Виходь з машини. - сказав він і відкрив машину.

— Так і зроблю надіюсь більше не побачимось -  сказала я і вийшла з машини.