Terra incognita

Вся команда зібралася в кают-компанії. На великому, на всю стіну екрані розкинулася величезна куля планети. Крізь марево хмар проглядалася безмежна водна поверхня. Суходіл був представлений рядом досить великих архіпелагів. Лінія термінатора чітко ділила планету на денну та нічну частину.

— Ну що ми маємо? Доктор Лінь!

Планетолог доктор Лінь, був найстаршим на кораблі. Старшим навіть за капітана Кларка. Вони літали деякий час разом на кораблі «Вега», першому кораблі куди прийшов молодий випускник Академії Метт Кларк. Саме там потоваришували молодий офіцер і тоді ще маловідомий вчений. Як розповідали йому члени екіпажу «Гіпаріона», саме Метт Кларк допоміг познайомитися доктору Ліню з його майбутньою дружиною. Згодом, коли Кларк став капітаном, доктор Лінь і його дружина завжди були членами команди.

— Більше 80 % поверхні планети займає океан, менше 20 % – суходіл. Повноцінних континентів немає. Є ряд архіпелагів ідеально шестикутної форми. Точніше архіпелагів десять. Вони приблизно однакові за площею. Екватор ніде не перетинає суходіл. Ось зверніть увагу на карту.

Замість сфери планети на екрані з’явилася величезна карта. На ній ніби печатки на водній поверхні виднілися архіпелаги островів розташовані у вигляді правильних шестикутників. Сім із архіпелагів утворювали правильний шестикутник розташовуючись ідеально симетрично один до одного відносно екватора. На південь від великого шестикутника розташувалися ще два шестикутних архіпелаги. І далеко на північному полюсі був розміщений ще один, десятий шестикутний архіпелаг. Всі вражено мовчали.

— Це більше нагадує штучні споруди, ніж природні утворення.

— Докторе, ви так думаєте? Згадайте атмосферні вихори на полюсах планет газових гігантів. Вони також нерідко мають форму правильного шестикутника, – першим розпочав дискусію Данієль Робсон.

— Вірно. Але я не можу уявити жодного природного процесу, який міг би надати такої форми твердим плитам планетарної кори.

— Горох в округлій опуклій посудині іноді також розташовується у вигляді шестикутника, – додала Меліса.

— Кора планети знаходиться у стані ізостазичної рівноваги. Яким чином вона підтримується я не можу пояснити, – продовжував доктор Лінь, дані щодо температури поверхні. Тут помітно тепліше ніж на Землі. Планета розташована зовсім трішки та все ж ближче до світила ніж Земля. Навіть на полюсах температура не опускається нижче нуля. В низьких широтах також більш спекотно ніж на Землі, та все ж таки температура не критична. Гравітація приблизно на 10% перевершує земну, щільність атмосфери на 20 % більша за земну.

Доктор Лінь зробив паузу.

— А тепер головне. Склад атмосфери. Азот – сімдесят шість відсотків. Кисень – двадцять відсотків, Аргон та інші інертні гази – майже чотири проценти. Причому це переважно аргон, домішки важких інертних газів та неону мізерні. Є вуглекислий газ. Його трохи більше ніж на Землі. Планета рясніє життям. Острови вкриті густою рослинністю. В океані на величезному шельфі, який займає майже сорок відсотків океанічного дна, ростуть справжні велетенські підводні джунглі. Все вказує, що рослинний і тваринний світ як океану так і суходолу дуже багатий.

— У всякому разі від нестачі кисню ми не помремо, – висловився Арчі Стренн.

— Цілком можливо, що ми навіть знайдемо тут щось придатне в їжу, або зможемо виростити щось з насіння що є у нас на борту. В нашій лабораторії є насіння багатьох культурних видів рослин, – нагадала біолог Меліса.

— А як щодо небезпечних мікроорганізмів? – спитав Роман.

— Небезпеку інопланетних мікробів люди століттями перебільшували. Будь-який паразит існує в певній екосистемі і до неї пристосовується. Будь-який організм з невідомим для нього набором білків та імунітетом є несприятливим середовищем, – відповів Мао Янг.

— Для того, щоб з’ясувати ступінь придатності планети для нас, треба здійснити розвідувальну місію до поверхні планети.

— Я готовий здійснити політ на катері в атмосферу, – підвівся Роман Крищенко.

— Тільки без фанатизму. Вести себе обережно, не так як на орбітальній станції Уран-16, складемо план польоту і ти його неухильно будеш дотримуватися, – дозволив капітан.

За підготовкою до польоту пройшла решта доби, згідно часу встановленого на кораблі. Ретельно пророблявся маршрут, дії пілота при вході в атмосферу, вхід в атмосферу і територія яку слід було оглянути. Основним завданням Романа було знайти зручний та надійний майданчик для посадки «Гіпаріона». Якщо планету буде визнано придатною. А на це сподівалися майже всі. Всі сподівання на політ до Землі було відкинуто з двох причин. Перша причина – політ до Землі зайняв би тисячі років. Це перевищує тривалість життя людини, запас палива та енергії, який міг бути на борту, запас продовольства, а також гарантійний термін працездатності вузлів та агрегатів корабля був значно меншим, особливо це стосувалося реакторів. Летіти б довелося б через мільйони світлових років беззоряного простору. Інша причина, про яку капітан Кларк змовчав. Особлива командна директива забороняла кораблям Флоту у випадку потрапляння в далеке минуле повертатися на Землю. Будь-яка їхня дія могла змінити історію планети Земля та історію людства. І ймовірно не в кращий бік.

Летіти Роману в розвідку капітан Кларк дозволив лише тоді, коли за корабельним режимом дня настав ранок, всі члени екіпажу прокинулися, поснідали. За корабельним годинником була дев’ята година ранку, коли після останньої ретельної перевірки катера Роман зайняв місце в кабіні. Разом з Романом летіли Меліса та Мао Янг, Арчі Стренн, який керував місією. Для місії було обрано один з восьми катерів близького орбітального десанту. Брати катер з варп-установкою і тим більше ГП-1 двигуном було недоцільно. Відкрилися люки і магнітна катапульта виштовхнула катер з посадкової палуби. Плоский стрілоподібний корпус «Гіпаріона» поступово віддалявся. Коли відстань катера від корабля зросла до кількох сотень метрів Роман увімкнув силове поле, а потім фотонні двигуни. Катер засяяв блакитними вогнями. Корабель почав відставати від катера. Роман обережно спрямував катер прямо в атмосферу планети. «Гіпаріон» залишився збоку і швидко віддалявся. Роман увімкнувши реверс сповільнив катер. Сім кілометрів на секунду. Велетенська сфера планети вже зайняла більшу частину екрану.