Поглинуті Космосом

В кают-компанії зібралася вся команда. Не було лише Романа Крищенка.

— Де наш стажер? – поцікавився капітан.

— Роман вже шість годин не виходить з обсерваторії, проводить якісь розрахунки, – сказав Себастіан Франко.

— Арчі, звіт!

— Пошкодження корабля мінімальні. Гіпердвигунам потрібен незначний ремонт, який ми здатні провести своїми силами. Вимкнувши ми їх врятували. Варп-двигуни в нормі, фотонні також, незначного ремонту потребують лише генератори варп-поля. Генератори силових полів в нормі. Всі спроби встановити наші координати марні. Комп’ютер не розпізнає зоряних скупчень. Всі спроби Франко змоделювати малюнок зірок Чумацького Шляху в минулому, аж до сотні тисяч років зазнали невдачі.

— А як зірка до якої ми прямуємо?

Підвівся астрофізик Лука Россі.

— Зоря без всяких сумнівів за масою, світністю та хімічним складом близька до нашого сонця. Навколо неї рухається шість планет. Вони дуже цікаві. Вражають періоди їх обертання навколо світила. Перша планета трохи менша за Землю. Планета земної групи. Один оберт навколо зорі робить за 180 земних діб. Має щільну атмосферу. На ній досить спекотно. Хоча не так як на Венері, проте для нас некомфортно. Через щільну завісу хмар не можна розгледіти деталей поверхні, особливо на цій відстані. Супутників немає. Друга планета. Ідеально розташована в зоні життя. Трохи більша за Землю. Період обертання навколо зорі рівно 360 земних діб. Має супутник трохи більший за наш Місяць. Атмосфера щільна, температура поверхні близька до земної. Можливо на кілька градусів вища, але в цілому комфортна. Є великий океан та континенти. Більше через велику відстань розгледіти не вдалося. Третя планета. Це велика планета-океан. Має кам’яне ядро, повністю вкрита океаном рідкої води, континентів немає. Щільна атмосфера, набагато щільніша за земну. Прохолодніше ніж на Землі. Має два великих супутники більших ніж наш Місяць. Період обертання навколо зорі – сімсот двадцять земних діб.

— Тобто, кожна наступна планета має час обертання ідеально точно вдвічі більший?

— Так, капітане. Можна я продовжу. Четверта – величезна планета-океан, більша за попередню. Океан вкритий крижаним панциром. Атмосфера дуже щільна. Має три супутники. Час обертання навколо сонця – 1440 земних діб. П’ята планета. Газовий гігант, який дуже нагадує Сатурн. Вгадайте час обертання навколо сонця, – Лука Россі зробив паузу.

— Дві тисячі вісімсот вісімдесят земних діб, – промовив Арчі Стренн.

— Дійсно, це так. Має чотири супутники. Шоста планета. Розміром більша за Юпітер. Має шість супутників. Час обертання навколо зорі…

— П’ять тисяч сімсот шістдесят земних діб. Майже шістнадцять земних років, промовила Роберта.

А тим часом Лука Россі продовжував:

— Далі розташовується потужний пояс астероїдів та планетоїдів. Він подвійний. Внутрішній пояс це переважно металічно-кам’яні об’єкти, а зовнішній – крижані, суміш заморожених газів та водяного льоду. Чіткої межі між ними немає. Дуже багато тіл сферичної форми, деякі розміром більші за Землю, але поступаються їй за масою.

В цей час в кают-компанію зайшов Роман Крищенко. Він був дуже блідий. Арчі Стренн звернувся до нього:

— Щось сталося?

— Так, сталося. Я вирахував наші координати. Спочатку я намагався змоделювати вигляд нашої Галактики в минулому і вирахувати наші координати. Але марно. Потім мені спало на думку порівняти видиму масу оточуючої Галактики з масою Чумацького Шляху. Вона виявилася значно більшою. Тоді я став порівнювати вирахувані маси доступних для огляду із Землі галактик з бази даних з отриманими результатами. Тут був лише один збіг.

— Який?

— Галактика Андромеди. Я порівняв спектр випромінювання та рух об’єктів оточуючих зоряних скупчень, розміри з таблицями бази даних про Галактику Андромеда. Дані співпали. Останні сумніви розвіяв диск із молодих блакитних зірок, які оточують ядро Галактики. Аналогічний є лише в Галактиці Андромеда. Тоді, я увів у систему замість даних Чумацького Шляху дані з Галактики Андромеди і спробував вирахувати наші координати. Вийшло з першого разу. Я перевірив дані кілька разів. Ми приблизно на відстані двох мільйонів семисот тисяч світлових років від Землі.

Всі приголомшено мовчали. Лука Россі, Себастіан Франко та Ніко Ліпеску перевіряли результати отримані Романом.

— Все вірно, ми в Галактиці Андромеда, – після тривалої паузи підсумував нарешті завжди мовчазний Ніко Ліпеску.

— Але це ще не все. Я помітив, що видима відстань між Чумацьким шляхом і Галактикою Андромеди дещо більша ніж вказана в таблицях. Не секрет, що дві Галактики нині зближуються і колись зіткнуться…

— Який ти вирахував час? – відреагував Метт Кларк.

— Ми зараз приблизно від десяти до дванадцяти тисяч років у минулому. На Землі ще немає цивілізації, зараз там панує кам’яний вік, – відповів Роман.

Знову пауза, доки астрофізики перевіряли дані.

— Все вірно. Але я можу уточнити час в який ми потрапили. Це кінець дев’ятого – початок восьмого тисячоліття до нашої ери, – озвався Себастіан Франко.

— Я хотів усіх врятувати, а виявилося що просто загнав нас у подвійну пастку. У просторі та у часі. Ми не здатні вибратися навіть з кожної окремо, а тут обидві відразу. Я був надто самовпевнений…