Від новенького до мешканця

— Розкажи мені більше про перехід, — попросила Вівіан.

— Що ж, розповідь буде довгою, тож домовляємося: ти їси, а я розповідаю.

Вівіан здивовано зиркнула на тарілку Лоли, яка й досі залишалася порожньою.

— А чому твоя тарілка порожня?

— Бо я лиш зовні схожа на людину, але ніколи нею не була.

Вівіан розуміла: Лола має сама захотіти розказати про себе, тож вирішила не наполягати і аж занадто активно почала їсти, показуючи, що готова слухати.

— Я бачу, хтось серйозно налаштований, та у мене є одна умова, — промовила Лола.

Вівіан відклала вбік столові прибори.

— Хочу, щоб ти не втратила здатність мислити, і тому у нас буде інтерактив: твої питання — мої відповіді.

— Хто обирає новеньких і за яким принципом? — поставила перше питання Вівіан.

— Лише місто обирає, кого забрати зі світу живих, і точної причини ніхто не скаже, — спокійно пояснила Лола.

— Але ж…

— Я розумію, що тебе турбує: чи могла ти уникнути всього цього.

— Так, — із сумом промовила Вівіан.

— Місто завжди обирає тих, хто буде корисним йому, і ніколи не помиляється.

— Окрім тебе ще хтось зустрічає новеньких?

— Так, на жаль, я не завжди встигаю бути першою

Вівіан подивилася на Лолу і ніби відчула її смуток.

— Не захоплюйся чужими почуттями, інакше вони можуть стати твоїми.

— Я дещо ніяк не можу зрозуміти

— Що саме?

— Як відбуваються зміни від активної живої людини до… — Вівіан не могла підібрати слово, яке б нікого не образило.

— Зомбі? — прямо запитала Лола.

— Можна і так сказати, але я шукала в голові інше порівняння.

— Якщо коротко, то навіювання Айріс призводить до змін у мозку новенького. Чим довше він перебуває в ілюзіях, тим більше втрачає себе.

— Але для чого все так ускладнювати? — здивовано запитала Вівіан.

— Поглиначу потрібні не всі почуття, а лише конкретні, а це досягається втручанням в мозок.

— Це ж жорстоко…

— Світ завжди був жорстоким місцем, просто раніше ця жорстокість була спрямована на когось іншого, — підсумувала Лола.

На деякий час в ресторані запанувала гнітюча тиша без питань і пояснень, бо кожній із них потрібно було усвідомити щось своє.

Навіть Айріс, яка увійшла до зали в ефектній чорній сукні, не одразу вдалося привернути увагу Лоли та Вівіан на себе.

— Я бачу, у вас тут відбувається серйозна зустріч, — вирішила зіронізувати Айріс, підійшовши до столу.

— Ми вже завершили, — коротко промовила Лола, уважно розглядаючи власницю, — а от тебе дивно бачити в такий час і в такому вигляді. Щось планується?

— Так. Я прийшла попередити вас обох про візит важливого гостя.

— Що від нас вимагається? — насторожилася Вівіан.

— Не потрапляти йому на очі, бо це може закінчитися погано, особливо для тебе, Вівіан, яка зовсім не схожа на людину зі зміненим мозком.