Розділ 1

Знайти несхожих на іншу це ідея бабусі. Та шлюб все одно нічого не змінить. Як був впертим нарцисом, таким і залишусь. Відверто кажучи, я нікого не чекав. Та пані прокурор щотижня нагадує про себе. Придбати квартиру на другому поверсі моя ініціатива. Швидко вставши з ліжка, підбираю з підлоги речі Алінки. Чую стук підборів. Прибула термінатор Грановська. Ще й Злату у свої брудні ігри втягнула.

— Доброго ранку, паршивцю! —  її пронизливий погляд блукає по всьому під'їзду.

На щось лояльне з її вуст я вже не сподівався. Нічого якось переживу. Якщо досі живий, то все в порядку. Втомившись від нової дози повчань, пропоную випити кави. На що вона ствердно киває головою.

— Привіт, сестричко, —  підсуваю стілець трохи ближче.

Вигляд в неї кепський. Може, не виспалась? Чи знову погризлася з Богданом? В тих підлітків сім п'ятниць на тиждень. Її найкраща подруга така сама. Щохвилини тероризує мій телефон. Відносини з неповнолітньою це катастрофа. На що я підписався, коли послухав Костю? Та зараз не про це. 

Лізці довелося взяти ще один вихідний. Здається, чи то син, чи племінниця захворіли. Чесно кажучи, я не уточнював. В неділю повернеться та все відпрацює, бо гроші я плачу чималі. Не всі такі щедрі. Аби не померти з голоду  скористався послугами кейтерингової компанії. 

— Гамбургери? Ти серйозно, — буркає Злата.

До речі, в їхній родині давно перейшли на збалансоване харчування. Тупість Дениса вражала своєю "оригінальністю". Та дівчина вчинила мудріше. Вдала, що нічого не бачить. Подумаєш, хтось викаблучується. А їй яке до цього діло? Бодя вже три дні не писав. Знову побіг до мамусі. Оце справжня трагедія. Всі хлопці однакові.

— Давай сюди, — бабуся силою забирає в нього коробку.

Віола не зводить очей зі свого онука. То все виховання милосердної невістки. Та з нею цей номер не пройде. Жінка підходить до столу.  Знову купа брудних тарілок. Таке враження, що тут живе не двадцятирічний хлопець, а справжнісінький свинтус.

— Чого ти  відразу стартуєш? Охолонь трохи, — благав її Денис.

Жити самостійно його ніхто не змушував. Та за свої вчинки пора нести відповідальність. Сидіти з батьками до старості хлопець не планував. Навести лад в квартирі зможе кожен. Головне – мати бажання. Набагато складніше знайти потрібну людину.

***

Злата, схопивши сумку, попрямувала в кімнату. Комплект білизни із мережива лежав на ліжку брата. Подарунок? Дівчина соромилась таке в нього питати. Його особисте життя її не обходить. Денис давно вже дорослий.   Нехай робить, що хоче.

"Конспіратор з тебе ніякий" — хіхікає  дівчина.

На звороті  висіла записка. Аромат чимось нагадував Шанель №5. Марині таких щедрих презентів чомусь не дарував. Максимум, на що могла розраховувати дівчина, це класичний пеньюар з італійського шовку. 

"Крихітко! Твоє тіло зводить мене з розуму" — невже її брат міг таке написати?

Перед тим як дочитати до кінця, Злата робить фотку. Черговий компромат на Дениса. Їхні друзі будуть в захваті.

— Чорт! Замість Аліни надіслала цю гидоту Марині, —  дівчина помітно нервує.

Не проходить і десяти хвилин, як на екрані її телефону висвітлюється номер колишньої нареченої Дениса. Скидати дзвінок якось не ввічливо. Доведеться відповісти. Набравши повні легені повітря, Грановська готується почути  обурення Тарнавської.

— Привіт, Марино

— Злато! Що відбувається? 

— Вибач, я ненавмисно.

— То в Дениса хтось є? Чомусь я не здивована.

— Схоже, на те. 

— Вітаю! Таки домігся свого. 

—  Мені шкода, що у вас нічого не склалося.

— Принцесо, не починай. 

— Гаразд, бувай. 

Нарешті це скінчилось. Дівчина ховає в кишеню свій телефон та виходить з кімнати. Бездоганна репутація куди важливіша. Амурні справи брата – то його морока. Зі своїми дівками сам розбереться. Для чого у ці катаклізми втягувати  цілу родину? Дівчина ще хоче спокійно пожити. 

***

Тим часом бабуся проводить ревізію на кухні. Її онук не вміє брехати. Лише вдає із себе святого. Насправді в когось закоханий. Грановська пропалює хлопця своїми зеленими, як соковита трава очима. Справжнісінька відьма. Мертвого з могили дістане.

— Марина, забула? Зізнавайся, — Віола  крутить в руці губну помаду.

Відтінок вишні? Досить дивний вибір для зразкової дівчинки. Та невдалі стосунки з Денисом все пояснюють. Захотілося кардинальних змін. З ким не буває. Та бабуся не відступає. Влаштувала ще один допит. Не квартира, а бюро розслідувань.

—  Ні, тобі краще піти, —  Грановський не збирався підставляти Аліну. 

Судячи з відповідей онука, щось тут не чисто. Минає десять хвилин.  Залізна леді прямує до машини, яку припаркувала неподалік. Віола доведе почату справу до самого кінця. Грановські не звикли так просто здаватися.  Злата не хотіла їхати додому. Та бабуся наполягла. Денис відразу  ж втрутився. 

— Добре. Нехай залишається, — сказала жінка, сідаючи за кермо.