Розділ 9. Ревнощі

Вечірка між холдингами передбачала швидше якийсь тимбілдинг, з коктейлями та закусками, після якого всі зобов'язані несподівано згуртуватися та порвати світ будівництва. Але Ягиз знав, що відбудеться черговий класичний світський раут. Нудніше і буденніше корпоративи могли бути лише у порностудій. Егемен подзвонив їй ще вдень. Та дівчина не відповіла. О п'ятій. Теж нічого. О сьомій вечора, поправляючи комір сорочки, він знову набрав її номер. Нарешті виклик прийняли.

- Ало? Джерен?

- Що тобі треба?

- Ти мене навмисне ігноруєш?

- Та ні, це ти мене ігноруєш, Ягизе. — у її тоні явно чулася образа.

- Малюк, не гнівайся. Адже ти читаєш газети. Справ багато.

- Що тепер? Справи скінчилися?

- Сьогодні «гала-концерт» у готелі. Ми уклали угоду.

- Це як? Старі краби запалюватимуть із офісним планктоном?

- Так, ніби того. Але без планктону. - засміявся Егемен. — Я заїду за годину.

- Ти з глузду з'їхав! Мені потрібно хоч дві.

Ягиз знав, що вона одразу погодиться. Від того й було начхати.

Пальці монотонно відбивали ритм на кермі. Поруч сиділа красуня на цілий вечір і три години після. І все б нічого ... Але в душі їм правила буря. Як то так? Великий патрон повірити не міг, що вперше за 28 років потрапив у пастку. Іменовану «почуття».

Що таке почуття? Що таке кохання? Звичайно, коли з'являється людина, яка закриває твої певні сексуальні потреби… і так унікально, як ніхто ніколи раніше, для мозку це завжди великий шок. У кров Егемена викинулася надто велика кількість ендорфіну… і мозок почав сумувати за цією людиною. За Хазан. Ось воно що. Врешті решт він зміг огорнути думки в слова. "Я перебільшив і захопився. Я звик до неї" всю дорогу повторював собі чоловік.

Тож її звільнення чи її відмова насправді так болісно ранили? Бути знехтуваним у рази ганебніше, ніж звичайним закоханим. Адже йому так хотілося, щоб саме Хазан зараз їхала з ним. «Я просто звик» знову промовив він у думці, виходячи з авто.

— Ходімо, Джерен.

На золотистих сходах недалеко від літньої тераси палила Вона. У довгому темному плащі. Одна. Чамкиран його ще навіть не помітила, а він уже зрозумів.

«Я люблю її. Чорт забирай. Люблю.»

****

- Ягиз! Що ти так довго? Ми не починали без тебе! — старший Санбанчі привітно прийняв партнера. - Твій батько тут. "Івеко" теж. Прошу вас, прошу…

- А що таке івеко? - поцікавилася Джерен, пригостившись шампанським у офіціанта.

- Банк, який інвестуватиме в наш проект.

- А хіба ти не банкір?

- Ні, я виробник.

- Як цікаво… — справді захоплювалася супутниця.

Після кількох формальних заяв і показушних потисків рук, молодий бізнесмен заспокоївся, затягнув сигару і похмуро оглянув розкішну залу. Вечірні громадські збори були організовані в максимально елегантній обстановці і цього разу відрізнялися менш строгою формою та свіжою атмосферою. Чоловіки голосно сміялися, без метеликів та портсигарів, жінки курили прямо біля столиків, як зазвичай обсипані вишуканими прикрасами. Дорогоцінне каміння, перли, діаманти. Цікаво, як іноді вони підкреслюють статус та витонченість своїх власниць, а іноді, навпаки, створюють відчуття надмірності. Ягиз криво посміхнувся. Він не знаходив очима адвокатку. А з його приїзду минуло майже хвилин сорок.

- Потанцюємо? — Джерен постійно повертала у реальність.

- Потім.

- Ти сьогодні надто напружений.

- На корпоративній гулянці головне не втратити корпоративний імідж. — відпив він.

- Так і захворіти можна. Хочеш, я тебе трохи розслаблю. — і вона кокетливо доторкнулася носом до його шиї, ніби ненароком.

Егемен встиг порахувати, як давно він нікого не трахав. Окрім Хазан. Блять... За такої сталості, вона йому тепер все рівно, що дружина. Дівчина напевно має рацію і йому необхідно кінчити негайно, хоча б від мінету.

Рука машинально потяглася до підборіддя, пальці м'яко окреслили овал обличчя. Збудження накотило несподівано і навряд чи доречно. О як же пусто було всередині в Ягиза... Це тимчасове джерело нудьги штовхало його в гонитву за несправжнім, фальшивим. Витримка слабшала з настанням темряви, а бажання розплати зростало з непомірною силою.

Він чітко усвідомлював, що від його серцевого болю немає ліків, і через хвилину після оргазму він знову захоче Хазан. Але вона пішла від нього. У всіх сенсах пішла. А Джерен близько ... І він хтиво милувався її красою зараз.

- Егемен, ось ти де! — Картал Сабанчі плеснув компаньйона по спині — Сподіваюся, ми не завадили. Познайом нас зі своєю дамою серця.

Від несподіванки, обертаючись, долоня Ягиза зісковзнула на оголене плече супутниці і завмерла в намагніченій зчіпці з її волоссям. Варто зауважити, що пара, захоплена зненацька, виглядала надзвичайно пристрасно і романтично.

Поруч із новоспеченим босом стояла його підлегла. Хазан Чамкиран. Що було рівносильне удару під дих.

Адвокатка трималася відсторонено та таємниче. Вона завжди виглядала незворушно, щоб не відбувалося. І зараз собі не зрадила. Хер зрозумієш, що там у неї всередині. Однак, Егемен відчув, ніби його спіймали на місці злочину. Він прибрав руку. І інтуїтивно відступив убік.

Жінки були представлені одна одній. Щоб не впадати в незручну паузу почалася примітивна розмова.

- Як вам нове місце, Хазан-ханим? - колишній коханець швидко повернув самовладання.

- Чудово.

- Краще, ніж у нас?

- Набагато. - брюнетка грала.

- Ну… не ображайте нас так. - він теж намагався жартувати.

- Мені ще доведеться дізнатися, як Егемен Груп могли втратити такого адвоката. Смішно вийшло, не знаходиш? - Сабанчі щиро веселився.

«Взагалі, блять, не знаходжу» язиком по іклах пробігся Ягиз, втупившись у партнера очима.

Це були лише провісники грози, здавалася, поки просто згустилися хмари... але коли той узяв у офіціанта келих для Хазан і повсякденно притягнув її за талію, в зіницях Егемена взірвалась блискавка.

- Дуже мило, Картал. — не втримався чоловік. — Пані Хазан сьогодні під твоєю опікою. Похвально.