Поезія/вірші. Частина 2
Ти ще чуєш, або Коханка
Ти ще чуєш мою планету?
Ти цілуєш її світанки?
Ти ще маєш мене за кохану,
Ти ще маєш мене за коханку?
Хто сказав, що усе надто грішно
Хто сказав, що усе облуда.
Просто їм усім тихо соромно,
Що такими вже бути не будуть.
Стільки пристрасті, стільки ніжності.
Коли хочеш, не згадуй.
Але просто вони всі бояться
І в докорах шукають розраду.
Хто сказав, що усе це гріх.
Це придумали всі «ботаніки».
Їм не знати, що справжній сміх
Може розбити кайдани всі.
А ти чуєш мої сонети,
Ти цілуєш мої смеркання?
Ти ще хочеш щоб були разом,
Щоб було ще між нами кохання?
Хай мовчать на Землі всі люди.
Ми не грішні – цього не буде!
Ми лише дві далекі зірки,
Яким відстань нічого не значить.
Ти ще чуєш моє проміння?
Ти цілуєш всі наші ночі?
Ти ще маєш мене за кохану,
Ти ще бути зі мною хочеш?
Відредаговано: 01.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
