Поезія/вірші. Частина 2
Прощаючись із зимою 2...
Купити чи продати,
Пробачити чи бути пробаченим ,
Ходити чи стояти
І непомітним бути чи позначеним?..
Це вибір твій – ти сам будівничий!
На горизонті який був нічий
Ти звів свої фортеці,
Як казку в маленькому серці.
Червоним біль намалює життя,
Не зразу, правда, відкриє відразу
І цю вічну фразу:
Слова – сміття, але ж вони буття!?
Й такого не існує,
І більше я його не чую, наяву малюю
І питаю, як це все сталось,
На якому краю?
Де ми загублені, де наша суть
І всесвіт твій не можу осягнуть.
І більше я його не чую,
Не бачу зір, тих самих – все не так!
І образів я більше не малюю,
І часу більш для мене не існує –
Це лише сонце сходить і сідає,
Годинник цокає – ніщо не повертає,
Ніщо не повертає це тремтіння,
Це стук весни, не твій,
Моє Прозріння.
22.03.2011.
Відредаговано: 01.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
