Поезія/вірші. Частина 2

Нічний вітер у кроках твоїх

Нічний вітер у кроках твоїх
Як завжди заглушить веселий мій сміх,
Як завжди на небі під зорями
Ми будемо рідними долями.

Картати себе за усе не варто –
Ми тільки люди, а не атланти,
Та далі без слова стоп
Відкрити новий поворот!

Тепло так під першим снігом цієї зими –
Твої очі все ніжністю сяють,
Шепчуть губи – навіки твої
І Сосюру мені читають…

Так ніхто не кохав???
Так, такого ще дійсно не було!
Ми такі на Землі одні –
Нас тільки дерева чули!

Так ніхто не кохав –
Може й так, хоча в це не вірю,
Але просто живу на Землі,
Просто мріяти я ще вмію!!!
23.11.11……

Подобається

#608 в Різне
#66 в Поезія

Відредаговано: 01.12.2025