Поезія/вірші. Частина 2
Так хотілось
Так хотілось… на те й ми люди!
І на те у нас є бажання! І на те у нас є цей світ.
Це не гріх, але сказав філософ:
Що добрими намірами
Встелена дорога до пекла,
Невже? – Та так, я знаю!
Так хотілось сказати неправда все!
Так хотілось сказати тобі,
Що усе це велика помилка,
Яку неможливо змінити.
Все зайве, це лише хвороба,
Весна пройде і я перехворію..!
Не скажу, що у тебе закохалась
Не скажу, що про тебе мрію.
Люди сильні, як діти Мюнхаузена
Самі себе за чуб з болота витягають.
Я також зможу,
Повір у мене!!!
А ні, то як береза зелена
Проросту на березі річки,
Буду в вітті птахів ховати,
Буду знизу ростить едельвейси й нарциси,
Буду довго тебе кохати…
Поки хтось не зрубає в корінні,
Поки хтось у вогні не спалить,
Як колись чаклунку,
Так тепер (й без твого поцілунку),
Без прощання, без прощення.
І заплачу солодким соком
Вітру весняного наречена…
26.02.2010.
Відредаговано: 01.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
