Поезія/вірші

про байдужість

Таке велике місто,

Така мала людина.

Ми в натовпі, але завжди самотні

І кажем «за», навіть коли незгодні.

 

Нам байдуже до всіх чужих проблем

Ми боремось із власним болем

Сміємось власним сміхом

Живемо власним літом, або…

Все робиш навпаки –

Відповідаєм на чужі дзвінки,

Вдягаємо чужі вінки,

Чужу усмішку…

Не думаєм: «А нам вона не личить

Й лише спотворює обличчя.»

 

Як жити правильно

Мені ніхто не скаже

В кожного на це теорія своя.

І може бути,

Що колись в небесній сажі

Я прочитаю ці німі слова.

 

Таке високе місто,

Але в ногах в того хто вірить,

Нехай, ми в натовпі зовсім самотні

І прокидаються заснулі звірі!

21.10.2010

.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше