Коли без цілі йдуть години цілі
Коли земля у срібній заметілі
Застигла і не встигла розцвісти
Коли згубились мною писані листи
Повір у небо у свою дорогу
У суєту суєт як маєш змогу
У казку намальовану на шибці
В яку стукочуть милі горобці
Вінок сплетений і яким все сказано
Усе важливе що є у житті
І станеться хоч не одразу все
І проросте пшениця на ріллі
Не дарма кажуть люди то пожнеш, що сіяв
І у долонях золоте зерно
І все здійснилося про що ти мріяв
Таке воно життя таке воно
Коли без цілі йдуть години цілі
Коли навкруги біла пелена
То спить земля і чує заметілі
Щоби зростити в літечку жита
31.03.2011

Якщо сподобались вірші, то підписуйтесь і лишайтесь зі мною, будуть ще!
Буду вдячна за вподобайку та комент♥️♥️♥️
Відредаговано: 21.11.2025