Поезія/вірші

коли без цілі

Коли без цілі йдуть години цілі

Коли земля у срібній заметілі

Застигла і не встигла розцвісти

Коли згубились мною писані листи

 

Повір у небо у свою дорогу

У суєту суєт як маєш змогу

У казку намальовану на шибці

В яку стукочуть милі горобці

 

Вінок сплетений і яким все сказано

Усе важливе що є у житті

І станеться хоч не одразу все

І проросте пшениця на ріллі

 

Не дарма кажуть люди то пожнеш, що сіяв

І у долонях золоте зерно

І все здійснилося про що ти мріяв

Таке воно життя таке воно

 

Коли без цілі йдуть години цілі

Коли навкруги біла пелена

То спить земля і чує заметілі

Щоби зростити в літечку жита

31.03.2011

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо сподобались вірші, то підписуйтесь і лишайтесь зі мною, будуть ще!

Буду вдячна за вподобайку та комент♥️♥️♥️




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше