На межі між бажанням і подихом
Все ж зустрілись дві пристрасті поглядом.
Ця комусь непомітна пожежа –
Вже не чуєш: Постій! Обережно!
У безмежжі думок
У волосся запутавши руки
Вічним вісником долі й розлуки…
Назбиравши твоїх усмішок,
Назбиравши моїх мовчань
На секунду ми станемо віршами
На порозі з реальних бажань…
І кочуючи поглядом, на віях зупиняючись –
Живемо просто так, не каючись…
Біжимо, пил доріг на взутті –
Моя пристрасть, моє натхнення,
Це лиш вічності мить у житті –
Тільки пил, тільки вітер –
Твоє серце все ж б’ється в мені…
08.11.2011

Відредаговано: 21.11.2025