Поезія/вірші
лишивши для усіх загадку
Хто сказав, що усе добігає кінця.
Хто сказав тобі – я вже пішла?
Я ще досі стою там на даху
Не розуміючи причини краху.
Що я не так зробила,
Ну скажи,
Чи я багато від життя хотіла?..
- Лише прожити всі життя
З тобою…
Лише шукати тебе і знайти,
З тобою по алеї йти
Під дощ – такий холодний,
І ти такий коханий…
А чому усе так, ти не скажеш?
Ти ж самотній, а в чому причина?
Я стою на даху, не турбуйся –
За життя я уже наліталась…
Просто заходу я говорю,
Що з коханням своїм розсталась…
Може скажеш мені,
Як же можна тебе повернути.
Інакше йтиму кудись по Землі
І не зможу тебе забути.
Протягни мені руку свою –
Я ось там, на краю планети.
В мене серце болить від жалю,
І без тебе; так хочеться вмерти.
Ти не подзвониш, я тебе вже знаю!
Ти не промовиш: «розпочнем спочатку»!
Я просто стану і піду у безвість
Лишивши для усіх одну загадку…
07.12.2009.
Відредаговано: 21.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
