Останній лист календаря ще десь попереду
І сніг наш перший знов пішов не в середу.
Шепоче листопад під снігом,
Він знає, що не були разом літом…
Він знає, що на серці вже не смуток,
А у волоссі квіти незабуток!
Біжу назустріч, ти мене впіймаєш вперше
І твої руки вже ніяк не збрешуть!
Й почувши вічне слово це – кохаю,
Себе вже на свободу відпускаю
І, Вольная, не йду, роблю що хочу,
Всю волю відчуваю тут співочу
Всі зорі Космосу сьогодні наші
І дуже байдуже, що буде дальше!!!
12.11.11

Відредаговано: 21.11.2025