Поезія/вірші

Історія кохання

Історія кохання

 

Історія, а що вона –

Тут головне чуття,

Яке єднає кожне серце;

Кожну мить, що проведена разом

Пером пригадана – усе життя.

 

Любов, що душі поєднала.

Забута казка-повість

Про мене з тобою.

Я тебе так кохала,

Буть хотів ти зі мною.

 

Доля зла, доля нещадна –

Валить гасла і тушить вогні.

Вона надто дурна і нещасна,

Що не дала нам бути – тобі і мені.

 

Все кохання, що нищить кордони

Космос знищує – лишиться згадка.

Тільки наше кохання для інших

Це одвічна, таємна загадка.

 

Ми горіли з тобою на вогні інквізиції

Лише за підтримку любові, за наші позиції.

Я тебе за руку так сильно тримала

І губи прощально твої цілувала.

 

О, доля болюча – той мороку вирок.

Зосталися душі у полум’я вирі…

Серця не тріпочуть, не чути ні звуку.

Тебе все ж бачу, тримаю за руку.

 

Ти шепчеш – кохаю і ми без упину

До неба, до раю, коханий мій, линем.

Кохання не гріх, кохання не втрата.

Кохання – це врата у вічності світ,

У серці любимих, як вічний політ,

Що птах робить останнім.

 

- Я тебе не забуду, моє ти кохання.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше