Поезія/вірші

Сонет № 23

Навіщо всі слова, в них стільки фальшу,

Навіщо всі мелодії й пісні.

Я і без них тебе в юрбі побачу,

Я і без них усе скажу тобі.

 

Навіщо квіти всі земні,

Навіщо всі земні зітхання,

Я й без них відшукаю кохання,

Я й без них пройду всі дороги  на Землі.

 

Навіщо сміх або ж сльози,

Навіщо марні сподівання.

Та все пройде, усе забудеться –

Їх зітре у серці кохання.

 

Навіщо всі слова в них стільки фальшу

Я і без них тебе в юрбі побачу.

31.07.2007




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше