Поезія/вірші

Сніжинка                    

Сніжинка                                                                                                     

 

Тремтить сніжинка біла на вітру,

Блищить на сонці вогнем кришталевим,

Танцює у веселому кругу

І далі падає вона додолу.

 

Лежить сніжинка, тихо собі плаче

І все навкруг стало смутнім неначе.

Лежить сніжинка мокра і холодна,

Її не видно серед всіх,

А хтось пройде і чоботом розтопче,

Зімне красу, втрамбує до землі.

 

І більш вона не плаче, не сміється.

Вже інші падають на місце її.

Вже інші кружаться у вихорі,

Сміються, потім сльози ллють.

Та вже ніхто сніжинку не згадає,

Її трагедію нікому не збагнуть.

14.12.2007.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше