Поезія/вірші

Революція

Революція! Нові гасла!

Та вже пізно –

Життя його згасло…

 

Мороз по шкірі. Душать сльози

Мороз на вулиці. І я не зможу –

Не можу осягнути правду.

Іду, й ніяк не наступає завтра.

 

Відвезли. Закопали. Все ще вчора.

А тільки нині

Хтось зумів сказать,

Коли його уже не повернути,

Бо люди не навчились воскрешать.

 

Його нема. І всі його жаліють…

(Який же парадокс життя)

Живих! Живих!

Ви, люди, пожалійте!

Дарма на серці біль й любов

У надгробний вінок сплелися

Як спинилася в венах кров.

 

Чом же вчора ви це не бачили.

Тільки нині де пустота,

Де не ходять його історії

Революція проросла.

 

Тільки нині зійшло насіння,

Що підлите і кров’ю і слізьми.

Я іду на душі і любов, і біль.

А у світі ростуть катаклізми.

03.09.2010.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше