Поезія/вірші
під дощем калиновим
Луцьк втонув
Під дощем калиновим,
Листопадом
Упав на бруківки,
Журавлі у небо полинули
На душі все одно
Якось гірко.
Знов холодні вітри
Руками своїми крилатими
Будуть пестити до весни мене
Все одно їм прощатиму!
Просто очі відкривши зранку,
Увібравши туман і мряку,
Знов лежати у ліжку
Й ніжити себе, як кішку
Луцьк розтанув на моїх долонях,
Розплився дощами на моїх очах!
- А ти змінив мене!
Ще вчора! Не сьогодні!
Ти викорінив дикий страх!
Ти підкорив мої перони!
Ти вбив усе, що було зайвим,
Залишивши тільки суть!
Луцьк постав знов у вікні автобуса –
Не такий він уже великий,
Як для мене Земля моя
То лише порошинка космічна!
Наступить знов нічка.
Загорне парки в рясу зі мли.
Знов лежатиму в ліжку
І вдаватиму милу кішкуJ
16.11.2009.
Відредаговано: 21.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
