Чарівні квіти, роси, що на них
У райдугу сплелися невпізнану.
Ти глянь, яка любов у Тих –
Зустріли Ту, таку чекану.
Барвистий усміх розтопив серця
Лише проста причина,
Може й двоє,
Історії вони герої – про життя.
І кожен день, і вечір, і світанок
Стрічають й проводжають не одні.
Не згубляться у шумі вулиць людних,
Як було це колись, ще навесні.
Не відчують більше рук холодних.
Разом – сонце сія, а одним – більше ні!
16.05.2007.р.
Відредаговано: 16.03.2026