Не хочу вище неба
Молитва
Лист повстанця
Сонет 1
Вінок
під дощем калиновим
люблю свою Україну
Сонет 2
сенс в чиїхсь очах розтане
Венера
Сонет 3
Суть слів є не у їх звучанні!
ПЛАКУЧА ВЕРБА
Сонет 4
Сніжинка
лист календаря
Сонет 7
Сонет 16
другий вірш про Луцьк
про байдужість
Своїй подрузі на дн
Ким ти себе вважаєш?
Революція
Сонет № 23
Сонет 53
На межі
Сонет №89
До твору "За поворотом"
до твору "Тигролови"
Сонет №63
лишивши для усіх загадку
Історія кохання
Сонет №72
коли без цілі
Під гул шляхів
в собі
Ти ще чуєш, або коханка
В чужім саду
Прощання смереки
Відчути подих
Або більше ти не всміхнешся
Візьму лише білі ромашки
Попереду ще може
не чекаючи
Прощаючись із зимою...
Прощаючись із зимою 2...
ти не зробиш
так хотілось
чиста йорданська сльоза
Запрошена
Чужий
Твій келих
Нічний вітер
Новим шрифтом/краще не читати
Під гул шляхів
Мовчанням можна промовляти більше
Любов надихає…
Я хочу бути вільна
Істерика
тік так
Там де
Різдвяна казка
...довго і щасливо
хочеш сказати мені...
У цього відчаю
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
люблю свою Україну
Чар блакитних ночей,
Сумнів віршів,
Запах листя опалого.
В осінь торішню.
Сипле згадки і думки.
У вічність
І не хоче забути,
Як я люблю…
Я люблю свою Україну…
Це таке особливе кохання,
Колись встану, як
Пташечка рання.
І співатиму їй безупину.
Чар степів чорнобривих,
Пролитої крові вогонь,
Стук сердець.
І в бою, і у слові.
Не дозволить
Зупинитися «десь»
Не дозволить
Забутися мові –
Я борець, зброя – слово!
Я люблю свою Україну…
Це таке особливе кохання,
Не снага комусь це описати,
Як би вміла я струни торкати.
То заграла б для неї світання…