Поезія/вірші

люблю свою Україну

Чар блакитних ночей,

Сумнів віршів,

Запах листя опалого.

В осінь торішню.

Сипле згадки і думки.

У вічність

І не хоче забути,

Як я люблю…

 

Я люблю свою Україну…

Це таке особливе кохання,

Колись встану, як

Пташечка рання.

І співатиму їй безупину.

 

Чар степів чорнобривих,

Пролитої крові вогонь,

Стук сердець.

І в бою, і у слові.

Не дозволить

Зупинитися «десь»

Не дозволить

Забутися мові –

Я борець, зброя – слово!

 

Я люблю свою Україну…

Це таке особливе кохання,

Не снага комусь це описати,

Як би вміла я струни торкати.

То заграла б для неї світання…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше