Поезія/сьогодення
Різдвяна казка
Зимовий вечір оповитий білим снігом,
І тіні все ще ходять твоїм слідом...
Зійшла зоря, а ти іще не вдома -
Чужий перон, чужі навкруг обличчя.
Та чи це вперше? - звісно ні!
Бо всі традиції з роками помирають,
Їх з носіями разом забувають.
Не ставиш дідух і не колядуєш -
Говориш іншим, що немає сенсу.
Ну може і немає...
Та казку ти в собі оцю вбиваєш,
Яка нагадує про радість і прощення,
Надію, магію і віру в майбуття.
Нагадує, що сенси нам потрібні,
Щоб з радістю прожити це життя.
Свята, які збирають всю родину -
Нагадують, що ти не геть один
В холоднім домі дивишься в екран,
Щоби не помічать душевних ран.
Нагадують, що на життєвім шляху
Хоча й його ти сам не обираєш,
Та маєш тих хто завжди поряд буде
І наче, зірка та у небі сяють!
Відредаговано: 26.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
