Поезія/сьогодення

Тік так

Тік так - час іде

Стикає людські долі

Тайфуни в морі, урагани в полі.

Заглянь у себе, запитай, що хочеш?

Чи споглядання зір на воднім плесі, тишу, чи рух й життя, що всі руйнує стіни?

Тік так - час іде...

Ніби краплини води, що падають в них

І ехо наповнює цю пустоту звуком

В печері без краю.

Шукати не треба раю, його не існує.

Слово майбутнє рівне не існує,

Слово минуле - це відсутній рух.

Не оглядайся, щоб стовпом не стати з солі

Живи сьогодні і літай на волі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше