Поезія - як відзвук усього невимовленого

П`ятьнадцять міжнародних конкурсів поезії

«Чатує в століттях Чернеча гора»

Доведено, що ніде так чітко й своєчасно не відбивається стан розвитку суспільства, як у поезії. Поет реагує миттєво: інколи гарячково, втім відверто… Восени 2013 року міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas»[1] було започатковано поетичний конкурс «Чатує в століттях Чернеча гора». Це літературне змагання поетів присвячено висвітлення проблем  духовного минулого, нинішнього та майбутнього розвитку  України. У такий спосіб редакція журналу «Склянка Часу*Zeitglas» знайомила і знайомить нині широке коло читачів з найкращими зразками новітньої поезії, котра не знає кордонів та утисків цензорів.

Адже Шевченкіана – царина давня і дуже вагомий творчий простір, а інтрига конкурсу полягала у необхідностісті кожного автора вибрати з того, що ним написано на цю тему – один вірш.

Згідно умов конкурсу, вірші переможців перекладаються на німецьку мову – річ вкрай важлива і потрібна, оскільки, це уможливлює німецькомовному читацькому простору краще зрозуміти і відчути, хто такий Шевченко, яка його доля і чому він такий близький серцю кожного українця… Тож, у період із 2013 по 2023 роки відбулося тринадцять конкурсів і оголошен чотирнадцятий. Конкурси спонукають авторів до художнього осмислення українського життя. Через велику кількість учасників та неосяжні можливості павутиння інтернету, змагання поетів набули міжнародного статусу.

У першому міжнародному поетичному конкурсі «Чатує в століттях Чернеча гора», до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка, у зазначений термін  (із 06 вересня 2013 по 28 лютого 2014) до редакції журналу надійшло 1789 творів сучасних авторів з України та зарубіжжя. Конкурс відбувався у два тури.

Переможцями першого конкурсу названо:

1-е місце: Любов Бенедишин (м. Сокаль, Львівська область.) за твір «ТАРАС ШЕВЧЕНКО».

2-е місце: Микола Петренко ( м. Львів.) за твір  «ВИБІР».

3-е місце було віддано двом авторам: Ярославу Петришину (м. Львів.) за твір «ТАРАСИК» та Олегу Андрішко (с.Вітрівка, Криничанський р-н, Дніпро-петровська область.) за твір  «НЕМА ПРОРОКА?»

Лауреатами конкурсу стали: Олексій Аулов           (м. Харків) за твір  «Тарас між нас» та  Світлана Костюк (м.Нововолинськ, Волинська область.) за твір «Розгой-дані зорі».    

Вже у ході першого конкурсу та за його підсумками  з`ясувалося, що для українського читача, який, може, і не добре ознайомлений з новими поетичними надбаннями, такий конкурс і публікації найкращих творів у виданні його «Віснику»[2] створює почуття причетності до літератури життя та віри у слово. Журі, членами якого обираються знані в Україні та за її межами поети, надавало і надає можливості кожному авторові та читачеві висловити своє думку, долучившись до обговорення текстів на сайті конкурсу.

Другий конкурс мав тематичний підзаголовок «З гори Чернечої дивлюсь в майбутне» і полягав у висвітленні проблем  перспективи духовного  розвитку України та її місця серед інших держав.

У визначений термін (27 травня-31 жовтня 2014) до редакції журналу «Склянка Часу*Zeitglas» надій-шло 2547 твори. Із них членами журі було відібрано та допущено до участі 157.

Третій конкурс відбувся у період із 2 лютого по 30 травня 2015 відповідно темі  громадянського віршу «Обніміться ж, брати мої». До редакції журналу надійшло 2524 твори сучасних авторів з України та зарубіжжя. Переможцями названо:

1-е місце: Позняк Надія, (*1960 р., м.Суми) за твір

 «І коли ти покинеш оцю країну…»[3]

2-е місце: Доленник Інна, (*1966., м.Кривий Ріг)

 за твір «ВДЯЧНІСТЬ»

3-е місце: Залізняк Світлана-Майя,

 (*1963 р.,  м. Полтава) за твір «Планета людей»

Лауреатами конкурсу стали: Влащик Валерія (м.Маріуполь),  Дацків Андрій (м.Львів), Мельник

Анатолій (м.Марганець), Романюк Микола (м.Долинська, Кіровоградщина), Торон Вікторія (м.Сан Хосе, США) .

Цього року було ВПЕРШЕ відзначено дипломом й автора, твір якого набрав найбільший рейтинг оцінки прямого обговорення у КОММЕНТАРЯХ на сайті конкурсу. Ним стала  Іськова (Миклащук) Олена (с.Вербівці, Хмельниччина). 

Четвертий  конкурс зробив наголос на темі  ліричного віршу «Мій рідний край» і полягав у художньому втіленні краси рідного села, міста України та осмислення ролі «малої батьківщини» у становленні людини. У    визначений термін із 17 серпня по 30 листопада 2015 надійшло 1987 твори. До конкурсного розгляду було узято 138.

Переможцем конкурсу визнана Влащик Валерія    (м. Маріуполь, Україна) за твір "Окраины"

Друге місце посіли два автори: