Поезія Вільних, ч.2

*21*

Я знаю, що бував не правий.

Я знаю, що багато помилявся.

А ще я знаю те, що я живий,

І ворогам своїм не здамся.

 

Життя моє мене ламало.

Як сталь в вогні мене кувало.

Ганьбило, інколи кляло,

Та смерті в руки не дало.

 

Можливо, воно мене вчило.

І хоч не вмілий я студент,

Моє життя мене зробило:

Бунтар я, молодий поет.

 

Я розміняв вже тридцять восьмий,

Багато що я все ж пізнав.

Я знаю, все є не даремно,

Усе що Рід мені послав.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше