Поезія Вільних, ч.2

*17*

Хотів я попросить про допомогу,

Та слів ніяк не можу підібрати.

Хотів звернутися до вільного народу,

Та слабкість я не хочу проявляти.

 

Це крик душі, в пітьму що обернулась.

Я працював завжди на перемогу.

Та сталось так, нога моя спіткнулась.

І вигрібати більше я не маю змогу.

 

Я втратив бізнес, гроші та знайомих,

Заліз в борги по самі помідори.

Шукаю ту тепер я суму невідомих,

Що змогу дасть не втратити свідомість.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше