Поезія Вільних, ч.2

*15*

Я є Венед, тому що волинянин.

Тому, що народився тут і ріс.

Колись так називали нас римляни,

Й боялись наших гострих стріл.

 

Пишаюсь тим, що тут я виріс,

І корені свої пустив.

Моя Волинь піснями вкрита,

Могутністю старих лісів.

 

Її ніколи не покину,

Тому, що це моя земля.

В весну квітучу й люту зиму,

Завжди живе її краса.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше