Поезія Вільних, ч.2

*13*

Тобі цього не зрозуміти,

Чому люблю сидіти в самоті.

Чому допомагає кава та цигарка.

Я знаю, незнайоме це тобі.

 

Тому, що був не раз гонимим.

І зраду на собі я відчував.

Не ту, коли дружина чоловіку,

Товариш коли дружбу розривав.

 

Коли проблем уже є достобіса,

І що робити я уже не знав.

Я заварив міцної кави,

Та в самоті її я смакував.

 

Вона мені допомагає жити,

А дим пом’якшує запал.

Знання приходить, що робити.

І відчуття, що я ще не пропав.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше