Я намагався бути добрим,
Без решти людям віддавався.
Та зрозумів я дуже швидко:
Що заблукав, що обізнався.
Не в те я вірив все життя,
Не там я істину шукав.
На середині все ж життя,
Мій шлях мене таки спіткав.
Я вліз в борги лишень для того,
Збагнути щоб зі мною хто до кінця.
Коли до дула доторкнеться скроня,
Не дасть хто так закінчити життя.
Велике мав коло знайомих,
Й відпочивав я з багатьма.
Коли звернутись захотілось,
Я глядь – а їх нема.
Відредаговано: 19.12.2023