Нічого ще не маю за плечима.
Будинок свій ще не побудував.
Не плаче в ліжечку моя дитина.
Життя своє я трішечки просрав.
Вже догорає мій душевний факел,
Надіюсь, багатьох він зігрівав.
Коли загасне – плакати не буду,
Бо щастя все ж він дарував.
Та й помирати я ще не волію,
Багато залишилось в мене справ.
Живе ще в серці у моїм надія,
Що взірветься у мені той запал.
Я знаю, що щасливим стану,
То ж не даремно падав і вставав.
Коли життя лупило градом,
Я не здавався і не помирав.
Відредаговано: 19.12.2023