Поезія Вільних, ч.2

*3*

Для багатьох давно вже став поганим,

Не зручно мною керувати.

Та вам скажу я вже відверто,

Мені давно на це начхати.

 

Бував в лайні і жив я при багатстві.

По синусоїді життя мене вело.

Ніяк не можу тільки зрозуміти,

Що передбачено мені було.

 

Злітав до неба й боляче я падав.

Щоразу розбиваючись в гівно.

Та підіймався знову я не гадом.

Людське щось у мені жило.

 

Щоразу я ставав все ж іншим.

Я відкривав нові шляхи.

Та пізнавав знання мудріші,

Що вже давно Прадавні нам заповіли.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше