Поезія Вільних, ч.2

*2*

Я є Венед, я повернувся.

По вістрю трішки погуляв.

З людиною я ненароком зіштовхнувся,

Що другом вже мене назвав.

 

Таких як він я ще не бачив.

Простий як двері, але все таки без меж.

Цінує що життя на волі,

І не порушить чужих меж.

 

Пройшов і горе і страждання,

Та силу все ж зумів здобути.

Пізнав усю красу єднання,

З Природою у первобуті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше