Я є Венед, я повернувся.
По вістрю трішки погуляв.
З людиною я ненароком зіштовхнувся,
Що другом вже мене назвав.
Таких як він я ще не бачив.
Простий як двері, але все таки без меж.
Цінує що життя на волі,
І не порушить чужих меж.
Пройшов і горе і страждання,
Та силу все ж зумів здобути.
Пізнав усю красу єднання,
З Природою у первобуті.
Відредаговано: 19.12.2023