Поезія Вільних

*35*

Чому вірші мої сумними стали?

Та в голові тепер журба.

Чому кидають близькі люди,

Коли їм душу відкрива?

 

Не всім дано людей сприймати,

Такими, як насправді вони є.

Лиш одиниці відчувають,

Коли у серці біль пече.

 

Відсіються продажні, меркантильні.

Для досвіду що послані були.

Залишаться лиш тільки справжні,

Не полишають ті що у біді.

 

Нажаль таких лишилось мало.

Забрала клята їх війна.

А тим, хто все ще залишився,

На вагу золота ціна.

 

Таких потрібно нам шукати,

І щоби до спини спина.

Надійних, вірних підіймати,

Поки не кінчиться війна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше