Не можу на словах я передати,
Що коїться тепер в моїй душі.
Коли не вірять в тебе самі близькі,
Як з тягарем до цілі маю йти?
Чи маю щось їм говорити,
Коли довіра майже на нулі?
Чи просто, поринаючи в самотність,
Я маю крокувати до мети.
І чим би я в житті все ж не займався,
Одну лиш відповідь приготували ви:
Не вийде в нього, та він скоро здасться.
Я клав на «позитивні» ваші ці думки.
У мене вийде, я всього доб’юся!
Я в Бога допомоги попрошу.
Ну а всіх тих, що за спиною плюються,
Напевно вже ніколи не прощу.
Відредаговано: 18.12.2023