Поезія Вільних

*26*

Нікуди вже сьогодні я не піду,

Та вже не знаю, куди далі йти.

Подивлюсь у вікно я до обіду…

А далі ніч та сірі сни.

 

І знову день проходить поруч,

Та не зі мною – десь у далині.

І стало сніжно вже на дворі,

Та радість не дарує це мені.

 

Я подивлюсь на сіре небо,

Сніжком що землю покриває,

А в голові одна лиш думка:

Солдат в окопі замерзає.

 

Допомогти як я уже не знаю,

Бо я в тилу, а ви там на нулі.

І знаю я що слово все ж не зігріває,

Та подарує хай наснагу та завзяття у війні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше